Жінка сакського часу жриця. Могильник Кумкуль ІІ на території Аргаяшського району Челябінської області, курган 3. У прекрасно збереженому похованні з жертовником знайдені жіночі прикраси, набір сакральних предметів, у тому числі дисковидне дзеркало, що належать до VII-VI століть до нашої ери ( Read more... )

Це пізньоусуньська поховальна маска V століття н.е. з некрополя Бома (провінція Синьцзян, Західний Китай). Наприкінці 1990-х років китайськими археологами була опублікована колекція похоронного інвентарю з давнього кургану на південній ділянці китайсько-казахстанського кордону. У жовтні 1997 року при проведенні земляних робіт у місцевості Бома ( Read more... )

Це зроблена академіком Борисом Рибаковим промальовка стародавнього календаря на глиняній посудині IV століття з села Лепесівка Білогірського району Хмельницької области (черняхівська археологічна культура, тобто готи) у співставленні з календарем Київської Руси. Посудина склеєна реставраторами із черепків, які були вмуровані у вогнище древнього ( Read more... )

Традиційна культура українців архаїчна й сягає неймовірних глибин у часі. Це петрогліфи бронзової доби із селища Тамгали Алматинської области Казахстану. Ясна річ, не тюркські. Військовий танок із топірцями. Фотографія Алєксандра Петрова.


( Read more... )

Російські шовіністи та їхні несвідомі (в усіх значеннях слова) місцеві попихачі з-поміж крає(не)знавців, журналістів, екскурсоводів, навіть комівояжерів полюбляють тішити себе вигадками про тюрко-монгольську домішку в українців, про укротюрків, як вони нас звуть. От лишень історичні факти - не на їхню користь. Українці скидаються не на тюрків, а на ( Read more... )

Це чоловік пізньосарматського часу (ІІІ століття н.е.) з кургану 4 могильника Солоний Дол у Брединському районі Челябінської області в Південному Заураллі, дослідженого археологами у 2006-2009 роках.

Реконструкція російського антрополога Алєксєя Нечволоди.


( Read more... )

Про орнаментальну схожість предметів індоіранських кобанської й андроновської культур із українською вишивкою ще, здається, ніхто не говорив.

Бойова сокира з Тлійського могильника (Південна Осетія). Кобанська культура.


( Read more... )

Сарматський курганний могильник Старо-Либаєвський знаходиться в лісостепу за 75 км на південь від відомої численним українським населенням Тюмені (Західний Сибір). Розкопки проводилися в 1998-2001 роках археологами Інституту проблем освоєння Півночі ПО РАН. Кургани мають діаметр до 30 м. В них, крім поодиноких, знайдені і колективні поховання ( Read more... )

Про відчутний іранський спадок уйгурів Синьцзяну, які часто мають европеоїдну зовнішність і західні гаплогрупи, про те, що серед них збереглися острівці іраномовного населення, я вже писав.

А ось такий знайомий українцям уйгурський танок долан мешрепі - гала-концерт 2011 року:

Click to view

Шаровари, підперезані каптани, баранячі шапки, впізнавані танцювальні ( Read more... )

У 1978 році під час розкопок стародавнього могильника на пагорбі Тілля-Тепе («Золотий пагорб») у Північному Афганістані було знайдено шість багатих, можливо царських поховань. На цій території після розпаду величезної імперії Олександра Македонського в III столітті до н.е. виникла Греко-Бактрійська держава. У I столітті до н.е. вона була завойована ( Read more... )